СПА́ЛЕНЬКА, и, жін. Зменш.-пестл. до спальня. Прибирали [діти] в спаленьках. «Щоб було гарно, — казали, — як у віночку» (Андрій Головко, I, 1957, 91); Погасивши світло, повернулась [Катерина] у спаленьку,.. знову впала на ліжко (Юрій Збанацький, Переджнив’я, 1960, 192).
СПАЛЕНЬКА
Тлумачення слова