СПАЛЕНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до спаленіти. Вікно брязнуло, розлетілась шибка, посипалося скло… З кам’яного будинку.. вискочила спаленіла Надія Марківна, напустилася на хлоп’яків, що.. грали в цурки (Костянтин Гордієнко, Буян, 1938, 17);
// у знач. прикм. Який укрився смагою, запікся (про губи). Не розмикає [воїн] спаленілих губ (Микола Бажан, I, 1946, 298).
СПАЛЕНІЛИЙ
Тлумачення слова