СПА́ЛАХ, у, чол.
1. Короткочасне світіння, раптовий зблиск полум’я, яскравого світла і т. ін.; миттєве сяйво. Туман розсіявся, стало видно тремтливі спалахи далеких вогнів десь за обрієм (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 107); Сиве поле до самого лісу моргало численними спалахами артилерійських батарей (Олесь Гончар, III, 1959, 373); Сліпили спалахи блискавок (Василь Козаченко, Серце матері, 1947, 71); Велику небезпеку для космонавтів являють сонячні спалахи, під час яких інтенсивність радіації в космічному просторі.. підвищується в кілька тисяч раз (Наука і життя, 10, 1962, 9); * У порівняннях. У залі, мов спалах блискавки, прохоплюється легенький сміх (Юрій Збанацький, Переджнив’я, 1955, 122);
// Раптовий блиск очей при збудженні. Гостро блиснули очі Півторакожуха. Опустив голову, пригасив віями вогненний спалах в зорі своєму (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 86).
▲ Лампа-спалах див. лампа.
2. перен. Сильний короткочасний раптовий прояв почуття, настрою і т. ін. Жадоба [волі] породжувала такі спалахи народного гніву, як повстання під проводом Болотникова, Разіна, Пугачова (Максим Рильський, IX, 1962, 147); — Я хочу, щоб оцей.. спалах ентузіазму після побудови шахти перейшов у рівний і ясний вогонь, який гріє людину все життя (Вадим Собко, Нам спокій.., 1959, 101);
// Раптове роздратування, прояв гніву, досади, обурення. Не раз накидалася Ольга Власівна на Артема Петровича з образливою лайкою.. На багато днів псувався настрій після таких спалахів, і не міг Артем Петрович спокійно сидіти вдома за столом (Антон Хижняк, Килимок, 1961, 23); Злість, що кипіла в ньому на Олексу, поволі остигає. Як ненавидить він у собі ці спалахи, а побороти їх не може! (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 91).
3. перен. Раптове виникнення, а також інтенсивний розвиток якого-небудь явища. Тривожна вість про несподіваний спалах епідемії холери вже охопила навколишні села, перекинувшись до міста (Петро Колесник, Терен.., 1959, 51); При гібридизації нібито відбувається спалах урожайності (Іван І. Волошин, Озеро.., 1959, 52); Ревматизм до певної міри — сезонна хвороба, причому гострі спалахи її бувають найчастіше в холодну пору року (Хлібороб України, 2, 1965, 39).