СПА́ДИНА, и, жін. Спадиста місцевість, поверхня. Криві стежки вились по каменистій спадині (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 392); Набравшись води дощової, Буйно з узбочин гірських течією могутньою рине [струмок] І у долинах реве бистриною, по спадинах скаче (Микола Зеров, Вибр., 1966, 131).
СПАДИНА
Тлумачення слова