СПАДКОДА́ВЕЦЬ, вця, чол. Особа, що передає кому-небудь спадщину. Якщо хто-небудь з дітей спадкодавця помре.., його спадкова частина переходить до його дітей (Цивільний кодекс УРСР, 1950, 69).
СПАДКОДАВЕЦЬ
Тлумачення слова
СПАДКОДА́ВЕЦЬ, вця, чол. Особа, що передає кому-небудь спадщину. Якщо хто-небудь з дітей спадкодавця помре.., його спадкова частина переходить до його дітей (Цивільний кодекс УРСР, 1950, 69).