СОВО́ЧОК, чка, чол. Зменш.-пестл. до совок. На лавах [у парку] сиділа мамки, няні.. з майбутніми громадянами; на руках, старша малеча лазила по землі, виписуючи на ній паличками, совочками й лопатками мудрі малюнка (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 369); Нелегка праця палеонтолога: спершу лопатою, а потім совочком, ножем і щіткою треба перебрати сотні тонн ґрунту (Знання та праця, 1, 1971, 13).
СОВОЧОК
Тлумачення слова