СОВІ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., розм., рідко. Те саме; що радити 1. Коли полковник довідався, що я купив коня, похвалив мене і совітував частіш його чистить (Збірник про Кропивницького, 1955, 8); Так як мати його вже пожила на світі.., то вона йому часто совітувала: так зроби, те зроби (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 137); Найменшої дрібниці не наважувався [Михайло Василенко] вирішити сам, робив тільки так, як йому совітували (Степан Олійник, З книги життя, 1968, 42).
СОВІТУВАТИ
Тлумачення слова