СО́ВІСТИТИСЯ, іщуся, істишся, недок., розм. Відчувати сором, почувати себе ніяково; соромитися. Він неначе совістився питати за те, що Балабуха одбив од Моссаковського вільшаницьку парафію (Нечуй-Левицький, III, 1956, 68); Завагався [Січкар], чи варто в таку ніч думати про залицяння, але чого там совіститися — раз живемо на світі (Михайло Стельмах, II, 1962, 113).
СОВІСТИТИСЯ
Тлумачення слова