СОТНИКІ́ВНА, и, жін. Дочка сотника. — Найду тобі рівню Хоч за морем синім, Або крамарівну, Або сотниківну, Таки панну, сину (Тарас Шевченко, I, 1951, 231); — Сідайте, люди добрі, — каже [суддя], — та скажіть мені, чи ви бачили коли нашу сотниківну? (Олекса Стороженко, I, 1957, 39).
СОТНИКІВНА
Тлумачення слова