СОТНИЧИ́ХА, и, жін., розм. Дружина сотника. Обстанова: спальня сотничихи; в кутку ліжко з пологом (Олекса Стороженко, I, 1957, 288); Заспокоєна сотничиха, попрощавшись із гостем, іде спочивати (Минуле українського театру, 1953, 57).
СОТНИЧИХА
Тлумачення слова