СО́ТНЯ, і, жін.
1. Одиниця рахунку однакових або однотипних предметів, явищ і т. ін., що дорівнює ста; сто. Де один панує, там сотня бідує (Українські народні прислів’я та приказки, 1963, 115); Сем’я [сім’я] моя щодень росла І вже до сотні доростала (Тарас Шевченко, II, 1963, 83); Був місяць січень чи лютий, море замерзло на сотню метрів (Юрій Яновський, II, 1958, 188);
// розм. Сто карбованців. Прийшлося [Грицькові] під осінь лічити заробітки, тільки сотню й налічив! (Панас Мирний, I, 1949, 173); — Кажи, Романе, по-божому, що візьмеш на рік від сотні? — обернувсь Семен до брата (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 107); Кожну сотню Макшеєв перев’язував ниткою (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 337);
// розм. Грошовий знак вартістю в сто карбованців.
Не вбереш і в сотню див. вбирати 1.
2. тільки мн. Дуже велика кількість, безліч кого-, чого-небудь. Сотні ніг ступали в одно місце, і там вибивався великий слід (Гнат Хоткевич, II, 1966, 54); На довгих стелажах, прикрашених квітами, красувалися сотні сортів його [Мічуріна] гібридів (Олександр Довженко, I, 1958, 464).
3. У давньоруському війську — військова одиниця, що первісно складалася із ста чоловік. Кінні дружини і полки пішців складалися з окремих одиниць — десятків, сотень (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 367).
4. На Україні в XVI—XVIII ст. — адміністративно-територіальна та військова одиниця; складова частина полку. Полк ділився на сотні. На чолі сотні стояв сотник, якого обирало козацьке населення полку або призначав гетьман, а іноді й полковник (Історія УРСР, I, 1953, 275); Як грянуть [полки козацькі], сотнями ударять, Перед себе списи наставлять, То мов мітлою все метуть (Іван Котляревський, I, 1952, 188); По вулицях і на майдані .. тільки вартові по сотнях перекидалися окремими словами (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 270).
5. У давній Русі, в Росії й на Україні — станові організації. Ремісничі сотні простували через Соборний майдан (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 380).
6. Військовий підрозділ в козачих військах дореволюційної Росії та в контрреволюційних формуваннях періоду громадянської війни. З самого досвіту хлопці вартують біля казарми, вивчають розпорядок дня кінної сотні полуботківців (Андрій Головко, II, 1957, 468); Ми їх застукали, сотню гайдамацького полку імені його світлості гетьмана Скоропадського (Юрій Яновський, II, 1958, 250);
// У період громадянської війни та в перші роки Радянської влади — підрозділ у складі військ червоного козацтва.
♦ Чорні сотні див. чорний.