СО́ТЕНЬКА, и, жін. Пестл. до сотня 1. Як тільки зробиться темненько, Лисиці й шле [Щука] то щупачка, То сотеньку карасиків живеньких Або линів гарненьких… (Леонід Глібов, Байки.., 1959, 91); — Ми, батюшко, вже й маємо сотеньку карбованців, — сказала баба Зінька (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 324);
// Те саме, що сотня 1. — За те ж ми, бач, в науку, Із ласки, з милості панів, Вліпили сотеньок із п’ять тобі [Рябкові] київ (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 54).
СОТЕНЬКА
Тлумачення слова