СОСУНЕЦЬ, нця, чол. Зменш.-пестл. до сосун. — Там… сосунець вискочив! Щоб не придавили, часом (Остап Вишня, I, 1956, 373); — Ех, — подумав тоді Байда, — оце б Клим з ним побалакав! ..Це не Ілько — материн сосунець (Петро Панч, I, 1956, 379); — Забирайся звідси, сосунець паршивий! (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 130).
СОСУНЕЦЬ
Тлумачення слова