СОСНО́ВИЙ, а, е.
1. Прикм. до сосна. Зелень соснових гілок виглядала з-під снігу так свіжо, що мимохіть кидалась у вічі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 439); Тихо наді мною Сосновий бір шумить (Ігор Муратов, Ідуть.., 1951, 166); Зовсім близько чорніла смуга соснової посадки (Андрій Головко, II, 1957, 83); За березами озерце лісове, глухе й чорне, соснова глиця падала в нього тисячу років (Юрій Яновський, II, 1958, 211);
// Зробл. з сосни. Човни і байдаки палали, Соснові пороми тріщали (Іван Котляревський, I, 1952, 103); Тимко увійшов у сосновий дощаний будиночок (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 342).
2. у знач. ім. соснові, вих, мн. Родина хвойних рослин, до якої належать сосна, ялина, піхта і т. ін.