СОРТИМЕ́НТ, у, чол.
1. Сукупність сортів і видів однорідних з господарського погляду рослин, вирощуваних у певному районі. Запровадження сої в кормових сівозмінах стає одним з важливих заходів у справі поліпшення складу кормів, особливо в степових районах, де сортимент однорічних бобових культур обмежений (Зернові бобові культури, 1956, 116); Районований на Україні сортимент яблуні та груші досить багатий (Садівництво і ягідництво, 1957, 243).
2. Різновид лісоматеріалів, порід дерева певного розміру, форми і т. ін. Розробляють [стовбури дерев] на потрібні сортименти, сортують, в’яжуть у плоти і сплавляють за призначенням (Столярно-будівельна справа, 1957, 54).
3. рідко. Те саме, що сортамент 1. Рентабельність підприємств чорної металургії зросла в основному за рахунок зниження собівартості і зміни структури сортименту в бік підвищення питомої ваги рентабельніших видів продукції (Комуніст України, 8, 1965, 24).