СОРТОВИ́Й, а, е.
1. Прикм. до сорт 1, 2. Перевірені гібриди, якщо вони задовольняють усі вимоги, що ставляться до сорту, розмножуються у великій кількості, одержують сортову назву і передаються виробництву (Юним мічурінцям.., 1955, 59);
// Стос. до сорту. При сортовому прополюванні виривають усі нетипові рослини для даного сорту (Олійні та ефіроолійні культури, 1956, 284); Поставлено завдання рішуче поліпшити насінництво зернових культур і.. перейти на суцільні сортові посіви (Радянська Україна, 25.VI 1957, 1).
2. Який належить до високого, цінного або спеціального сорту (у 1, 2 знач.). Наказано було сортовий ліс ближче до вагонів підкинути (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 175); Одне з важливих завдань нового п’ятиріччя — повне освоєння сівозмін і перехід до посівів тільки високоякісним сортовим насінням (Матеріали XXIV з’їзду КПРС, 1971, 174); Сортове залізо; Сортове насіння.