СОРОМЛИВО. Присл. до соромливий. Соромливо закуталася [Маруся] в сорочку, оглянувшись, чи не побачив хто (Гнат Хоткевич, II, 1966, 135); Дівчата засоромились від загальної уваги. Декотрі схилили соромливо голови (Андрій Головко, I, 1957, 392); * Образно. Молода береза соромливо світила крізь ліщинник білим тілом (Олесь Донченко, III, 1956, 74); Молода червонокора вишенька боязко й соромливо стукала у вікно сніжнобілою галузкою (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 169).
СОРОМЛИВО
Тлумачення слова