СОРОМЛЯ́ЖИЙ, а, е, діал. Соромливий. Страх була Маруся соромляжа і як загледить чужого чоловіка, то не то що личечко, а й ніжечки, здається, малесечкі порум’яніють (Марко Вовчок, I, 1955, 381); Гронович — це соромляжий, наймолодший хлопець із шостого класу (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 311).
СОРОМЛЯЖИЙ
Тлумачення слова