СОРОМ’ЯЗЛИ́ВИЙ, а, е. Те саме, що соромливий. Маруся дівка страх плоха, Зовсім мов панна, хоч за книжки, Сором’язлива вже така… (Євген Гребінка, I, 1957, 86); Не спалося Андрію тої ночі.. Мов живі дивилися з імли Ганнусині сором’язливі очі (Олександр Підсуха, Загули.., 1960, 26); Читач ласкаво усміхається на це сором’язливе перше почуття (Літературна Україна, 1.III 1963, 3); * Образно. В траві синіли фіалки, дикий гіацинт і сором’язливі білі зірочки суниці (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 115).
СОРОМ’ЯЗЛИВИЙ
Тлумачення слова