СОРОМ’ЯЗЛИ́ВО. Присл. до сором’язливий. — Та вмивайтеся, а то покину, — сором’язливо одказала Христя (Панас Мирний, III, 1954, 1955); Він сором’язливо показав мені свої вірші (Максим Рильський, III, 1956, 411); * Образно. З-за садків над горою випорснув таранкуватий місяць і сором’язливо глянув через груші до хвіртки (Іван Ле, Вибр., 1939, 181).
СОРОМ’ЯЗЛИВО
Тлумачення слова