СОРОКОПУ́Д, а, чол. Невеликий хижий птах ряду горобцеподібних із загнутим дзьобом і кігтями. Нехай костогризи та сорокопуди черешні об’їдають, нехай ланя всі гусята поб’є — він ані не бачить, ані не чує нічого! (Іван Франко, II, 1950, 86); Пролетів із здобиччю запасливий сорокопуд (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 300).
СОРОКОПУД
Тлумачення слова