СОРОКІ́ВЕЦЬ, вця, чол., заст. Те саме, що сороківка 1. — Пан дає по два сороківці за день орання (Іван Франко, VIII, 1952, 10); Рябі забралися в панське просо й розкошували -доти, доки їх не зайняв лановий.. Вони, може, на сороківець зробили шкоди, а з чоловіка витягнуть карбованців з п’ять (Михайло Стельмах, I, 1962, 568).
СОРОКІВЕЦЬ
Тлумачення слова