СОРОКАРІ́ЧНИЙ, а, е.
1. Який здійснюється, виконується, триває сорок років. Сорокарічне існування радянської держави, грандіозні соціальні зміни і перетворення у житті нашої країни.. — все це зумовлює появу і розвиток радянського епосу (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 58).
2. Віком сорок років. 1921 року сорокарічний Уїльям Фостер вступає до лав Комуністичної партії США (Вечірній Київ, 24.II 1971, 3); Висаджено сорокарічні липи навколо майдану (Олесь Донченко, V, 1957, 219);
// Пов’язаний з таким віком. Сорокарічний ювілей;
// Витриманий сорок років (про напої).