СОПІ́ЛКОВИЙ, а, е. Прикм. до сопілка. В журкотінню [журкоті] струмка чуються шепоти, а в шумах. смерек сопілкові.. ноти (Гнат Хоткевич, II, 1966, 34); В основу музичного портрета Лукаша [в балеті «Лісова пісня»] покладені ніжні сопілкові награвання (Народна творчість та етнографія, 2, 1965, 23).
СОПІЛКОВИЙ
Тлумачення слова