СОНЯШНИЧИ́НА, и, жін. Стеблина соняшника (у 1 знач.). Лише де-не-де бовваніє похилена вітром тичка з соняшничини (Олесь Гончар, II, 1959, 389); Ганяло хлоп’я на соняшничині по сільській куряній вулиці (Іван Цюпа, Краяни, 1971, 29).
СОНЯШНИЧИНА
Тлумачення слова