СОНЦЕВИ́К, а, чол.
1. розм. Астрофізик, який займається дослідженням Сонця і проблем, пов’язаних із його вивченням. Астрофізики так і поділяють себе — на сонцевиків і зірковиків (Радянська Україна, 6.I 1965, 3).
2. Одноклітинний тваринний організм підкласу найпростіших з кулястим тілом, від якого відходять численні псевдоніжки.
3. Денний метелик із строкатими крилами.