СОЛОВ’Ї́ХА, и, жін., розм. Самка солов’я. Ой там на горі.. соловейко гніздо звив. Всю нічку не спав та все щебетав, Собі солов’їху прикликав (Українські народні пісні, 1, 1964, 67); Неподалік обізвався соловей, кличучи до себе солов’їху (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 469); Була пора, коли солов’їхи вже повиводили малят і солов’ї перестали розважати своїх подруг співом (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 71).
СОЛОВ’ЇХА
Тлумачення слова