СОЛОНЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до солоний. — Нічого, потерпи, але за твої синяки віділлється комусь солоненькими сльозами (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 125);
// у знач. ім. солоненьке, кого, сер. Що-небудь солоне. — Чого ж вам, дідусю? .. — Принеси чарочку та солоненького чогось заїсти (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 62).
СОЛОНЕНЬКИЙ
Тлумачення слова