СОЛОНЕ́ЧНИК, а, чол. (Galatella, Cass.). Польова трав’яниста лікарська рослина з жовтими квітками, настойку якої вживають при простуді. Жовтими квітками прикрашає степ густо опушений сивий, як дідусь, солонечник (По заповідних місцях України, 1960, 24).
СОЛОНЕЧНИК
Тлумачення слова