СОЛОНЧАКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до солончак. Сухі місця, мокрі низини та солончакові ґрунти для малини непридатні (Колгоспник України, 1, 1954, 33);
// Із солончаками. У солончакових сиваських степах ростимуть бавовна, рис, рожева герань та інші цінні технічні культури (Літературна газета, 22.VIII 1961, 1);
// Який росте на солончаку. Птахи протягом зимового періоду харчуються солончаковою узбережною рослинністю та водоростями (Знання та праця, 2, 1973, 32).
СОЛОНЧАКОВИЙ
Тлумачення слова