СОЛО́МИСТИЙ, а, е, спец.
1. Який має великі стебла і дає багато соломи (про злаки). Соломисте жито.
2. Який містить у собі велику кількість соломи. Щоб запобігти підмерзанню коріння дерев і кущів у перші роки після садіння, ґрунт під ними на зиму утеплюють шаром завтовшки в 10—15 см соломистого гною, торфу або листям (Озеленення колгоспного села, 1955, 155).