СОЛОДНЕ́ЧА, і, жін., розм.
1. Те саме, що солодкість. — Це дорога горілочка. Патока й полинь! Усе вкупі! і солоднеча і гіркість! — сказав Копронідос (Нечуй-Левицький, III, 1956, 387).
2. Те саме, що солодощі. Сахар, цукерки — яка їм ціна! Хто їх захоче згадати! Є солоднеча — ті милі уста: їх би бажав скуштувати (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 276).