СО́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Який виконують соло. Композитор [Моцарт] написав також ряд проникливих сольних пісень на слова німецьких поетів (Мистецтво, 1, 1956, 45); Пісня розпочиналась сольним вступом (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 230); У хлопчика голос ніжний, він співає в гурті дівчаток, мусить виконувати сольні партії (Терень Масенко, Роман.., 1970, 38); Сольний номер; Сольний концерт.
2. Який виконує соло. Сцени ці скомпоновано для сольних голосів, хору й оркестру (Історія української музики, 1922, 111).