СОЛЯНКА и, жін.
1. Невелика посудина для солі, яку подають до столу. — Може, тобі ще й солі треба до страви? — промовила Соломія і поставила перед Денисом солянку (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 341); Підсунув [Каленик Романович] до себе тарілочку з сметаною і труснув на неї солі з солянки (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 33).
2. Те саме, що солонець 4.
СОЛЯНКА 2, и, жін., кул.
1. Густа юшка з дрібно нарізаними шматками м’яса або риби і гострими пряними приправами. Російська кухня характерна великим асортиментом заправних супів (щі, борщі, солянки, розсольники) (Технологія приготування їжі, 1957, 3); Риб’яча солянка.
2. Тушкована капуста, пригот. з м’ясом, рибою або грибами.
СОЛЯНКА 3, и, жін., розм. Те саме, що курай1. Солоноозерна — одна з найкрасивіших дільниць [Чорноморського] заповідника.. Тут синіють мілкі солоні озерця, зарослі зеленим очеретом і червоною солянкою (Знання та праця, 9, 1969, 11).