СОЛДАФО́Н, а, чол., розм., зневажл. Обмежений, некультурний, грубий військовий, інтереси якого не виходять за межі вузькопрофесійних занять і знань. Отупілі солдафони, есесівці та хортисти, хай навіть і не до кінця повіривши тому, все ж перестали набридати Дмитрові (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 62); Для Пушкіна була глибоко ненависна Росія царя, Росія грубого солдафона Аракчеєва (Максим Рильський, III, 1956, 174).
СОЛДАФОН
Тлумачення слова