СОКОРИ́НА, и, жін., розм. Те саме, що осокорина. Широка сокорина Віти розпустила… А над самою водою Верба похилилась (Тарас Шевченко, II, 1963, 24); Я під старою сокориною сів, під столітнім деревом моїм на міцних його покручених і побитих часом коренях (Олександр Довженко, III, 1960, 454);
// у знач. збірн. Те саме, що осокірник. Старих дубів присадисті підмурки, Ожинник, сокорина, лозняки (Петро Дорошко, Серед степу.., 1952, 85).
СОКОРИНА
Тлумачення слова