СОКОРУ́Х, у, чол. Рух соку в рослинах, особливо інтенсивний весною та влітку. У відповідні періоди року або від несприятливих зовнішніх умов у дерев ряду порід настає так званий стан спокою — опадає листя, припиняється сокорух тощо (Хлібороб України, 10, 1966, 46); Назва першого місяця весни пояснюється тим, що в цьому місяці починається сокорух білокорої берези (Радянська Україна, 27.II 1971, 4).
СОКОРУХ
Тлумачення слова