СОКОЛО́НЬКО, а, чол., нар.-поет. Пестл. до сокіл1 1. Лети, лети, соколоньку, Та й на мою сторононьку (Укр. лір. пісні, 1958, 151); * У порівняннях. [Дружки:] А у сінечках три верхи, Та нікуди Максимові ввійти, Треба йому соколоньком летіти, Щоб біля Галини сидіти (Марко Кропивницький, II, 1958, 105).
СОКОЛОНЬКО
Тлумачення слова