СОКО́ЛЬНИК, а, чол., іст. Той, хто доглядав ловчих птахів, навчав їх і полював з ними. Обслужували мисливські промисли в [феодальних] маєтках [Полісся] спеціальні групи селян (ловці, стрільці,.. сокольники і т. ін.) (Історія УРСР, I, 1953, 123).
СОКОЛЬНИК
Тлумачення слова