СОГРІША́ТИ, аю, аєш, недок., СОГРІШИ́ТИ, шу, шиш, док., рел., розм. Робити, чинити гріх (у 1, 2 знач.); грішити. Нічим ми так не согрішавм на світі, як язиком, осуждаючи [осуджуючи] один одного (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 253); — У вас трапився гріх, і ви… ви хочете спокутувати його в монастирі? .. — Я не согрішила (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 429); Дівчинка хреститься й дав слово, що согрішила вона в останній раз (Олесь Донченко, III, 1956, 25); — Тільки я й согрішила раз на віку, як у корчмі пробила залізною кочергою дякові голову… (Нечуй-Левицький, II, 1956, 14).
СОГРІШАТИ
Тлумачення слова