СОГДІ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. согдієць, ійця, чол.; согдійка, и, жін.). Давня північно-східна іранська народність Середньої Азії, яка з середини першого тисячоліття до н. е. населяла Согдіану. Согдійці глибоко шанували вогонь, вважаючи його силою, що очищає (Наука і життя, 9, 1969, 47).
СОГДІЙЦІ
Тлумачення слова