СОФІ́СТИКА, и, жін.
1. Вчення софістів (у 1 знач.).
2. Міркування, що базуються на софізмах; застосування софізмів. Правильне мислення несумісне з софістикою (Логіка, 1953, 81); — Цю софістику ви лишіть для когось іншого. Нас це не переконує (Андрій Головко, II, 1957, 533).