СОБОЛИ́НИЙ, а, е.
1. Те саме, що соболевий. З предметів розкоші привозились [з Росії на Україну] дороге хутро, особливо соболине, дорогі тканини (Історія УРСР, I, 1953, 285).
2. нар.-поет. Темний, густий і шовковистий (про брови). Ну, що їй [Параскіці] з тих густих, соболиних брів, що зрослись докупи та високо знялись над очима, як два орлячі крила у вільному розмаху? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 267); Не жалуючи слів, Малюють [романісти] і ходу [жіночу],.. І ніжки точені, і соболиних брів Хвилясті лінії (Максим Рильський, Поеми, 1957, 26).