СОБОЛЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до соболь 1, 2. Хутро норки за своєю красою, міцністю і довговічністю стоїть на першому місці після соболевого (Вечірній Київ, 31.I 1961, 4);
// Зробл., пошитий із хутра соболя. З бородами [посли], у парчевих соболевих.. шубах (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 168); Згадує отець Никон чудовий соболевий комір, пошитий із шкурки звірка, який трапляється лише вряди-годи (Олесь Донченко, II, 1956, 9).
СОБОЛЕВИЙ
Тлумачення слова