СОБАКУВА́ТІСТЬ, тості, жін., розм. Властивість за значенням собакуватий. Ставала на заваді власна пиха, що її він не вмів подолати в собі, його зажерливість і панська скнарість, його собакуватість у ставленні до підлеглих людей (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 253).
СОБАКУВАТІСТЬ
Тлумачення слова