СОБАЦЮ́РА, и, чол. і жін., розм. Те саме, що собацюга.. Здоровенний собацюра наздогнав їх на перелазі, накинувся з гарчанням на Дуняшу (Іван Цюпа, Грози.., 1961, 279); — Відпочивав оце я в селі.. Ліжко мені в саду під яблунею поставили. А настане ніч — не засну: годин до двох собацюра «гав!» і «гав!» (Степан Олійник, З книги життя, 1968, 200).
СОБАЦЮРА
Тлумачення слова