СОБАЧЕНЯ́, яти, сер. Те саме, що собача. Щеня кидається до воріт і.. починає дзявкати, з-під коротких оксамитових губ його вибивається веселий пружок зубів, і тому здається, що собаченя одноразово гавкає і сміється (Михайло Стельмах, II, 1962, 288); Мале шолудиве собаченя зголодніло обнюхувало сміття (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 34); * У порівняннях. Кінь не відстає від юного хазяїна, мов собаченя (Юрій Яновський, I, 1954, 238).
СОБАЧЕНЯ
Тлумачення слова