СМУ́ШКО́ВИЙ, а, е.
1. Пов’язаний з одержанням смушків. При смушковому напрямі вівчарства більшу частину народжуваних баранчиків забивають в користувальних отарах на смушки в 2-3-денному віці (Колгоспна виробнича енциклопедія, II, 1956, 564).
Смушкові породи овець — цінні породи овець, які розводять для одержання смушків. Смушкові породи овець розводять [на Україні] в невеликій групі районів Полтавської, Дніпропетровської, Одеської та інших областей (Колгоспна виробнича енциклопедія, II, 1956, 649).
2. Те саме, що смушевий. Семен скоса дивиться на хитрого й впертого ватажка в кожусі й смушковій шапці з навушниками (Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 162); Смушковий комір.