СМУХ, у, чол.
1. Те саме, що смушок. Я вже, пані-брате, Дбаю не такі Бідним людям на одежу Смухи та нитки (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 114); І чого тільки тепер нема на ярмарку?! І кожухи нижче п’ят,.. і коротенькі, обшиті смухом кожушки (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 143); А кожух на тому Банді, Ну й кожух! ..Не жалів кравець — поставив Добрий смух (Леонід Первомайський, З глибини, 1956, 320).
2. розм. Густий волосяний покрив ссавців; шерсть. Звірюка ..Сидить [біля вогню] і сам собі радів, Що смух його Огонь, мов літом сонце, грів (Євген Гребінка, I, 1957, 71).