СМОЛОКУРІ́ННЯ, я, сер. Добування смоли, скипидару і вугілля з деревини хвойних дерев способом нагрівання без доступу повітря. Для смолокуріння використовують пеньки та осмолену дров’яну деревину хвойних порід (Лісівництво і полезахисне лісорозведення, 1956, 101).
СМОЛОКУРІННЯ
Тлумачення слова